шеретувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зашеретувати — у/ю, у/єш, док., перех., розм., рідко. 1) Док. до шеретувати. 2) Затерти, закрити все (зазвичай про кригу) … Український тлумачний словник
пошеретувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до шеретувати … Український тлумачний словник
шеретований — а, е, спец. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до шеретувати. || у знач. прикм. Який обібрали від лузги шеретівкою (перев. про зерно, насіння) … Український тлумачний словник
шеретування — я, с., спец. Дія за знач. шеретувати … Український тлумачний словник
шеретуватися — у/ється, недок. 1) спец. Відділятися від лузги (про зерно, насіння). 2) перен., розм. Бути предметом обговорення, об єктом пліток. 3) Пас. до шеретувати … Український тлумачний словник
вишеретувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови